19.07.2009 00:00
739 views
Rating 5 | 5 users
 © Ілюзія

Цілу мить він кохав мене надто щиро

Цілу мить він кохав мене надто щиро

Цілу мить серед холоду і зими. 

Тої миті мабуть вистарчило б для миру, 

якби в серці моєму не зігрілося слово "МИ". 

Цілу мить він терпів всі мої образи, 

Цілу мить він був майже таким як ти. 

Мені так захотілось все сказати йому одразу 

Він мене розумів, але все ж не хотів іти. 

Цілу мить він мені зазирав у вічі 

І сумними очима ніжно-ніжно мене кохав, 

І шептав щось про річку, що в неї не входять двічі, 

На прощання додав: "я тебе все життя чекав". 

Цілу мить він леліяв моє волосся, 

Серед лютих морозів, серед холоду і зими. 

Та цього не було, це напевне мені здалося, 

Бо у серці моєму вже зігрілося слово "МИ". 


Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 19.07.2013 20:04  Каранда Галина => © 

гарно.

 21.07.2009 22:29  © ... 

дякую....а я писала цей вірш від щирого серця)))) 

 21.07.2009 10:13  Ярослав Молінський 

так...інколи для кохання вистачає і митті, хоча наслідки триватимуть вічність((
вірш трішки важко читається, але думку зрозуміло... Гарно 

Публікації автора Ілюзія

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо