На уламках небес
На уламках небес бліки могли замішаються з світлом
Пил від битви лягає на втомлені плечі землі,
Запах згарищ висить у повітрі від битви нагрітім..
Тут здається спокою ніколи тобі не знайти..
Там де кров пролилась,
Не ростуть більше трави і квіти..
Там де смерть,
Там зустрінеш хіба ти життя?
І все ж таки правда жива і ми будемо, будемо жити!.
І в підвалі сміється на зло ворогам дитя!..
Там бушує ненависть бажання
До помсти над ними
А хто поруч з тобою назавжди братами зовуть
Тут всі знають що тяжко навіки прощатися з тими
Та вони не відступлять, не зрадять,
І в пам`яті нашій живуть!
Той не воїн хто з битви ганебно біжить,
Його тінь заховатись від сорому також спішить,
На його не зійде покровительство неба...
І народная пам`ять його заклеймить!.
Не врятують пусті голоснії слова
І лиш чорне і біле,
Нема що ділити на два..
На війні друже ясно усе й однозначно
Хоч усім там буває і важко а часом і лячно!
Отож брате міцніше зімкнемо ряди..
Зграї воронів нам не страшні - ми орли!.
Якщо ми не загинемо нині то може,
Нашим внукам зуміємо розповісти!..
Будь сміливий в бою дорогий мій і названий брате..
Меч міцніше тримай у руці приготуйте щити,
Ми сьогодні не будем так рано вмирати
З перемогою треба до рідних порогів прийти!
Чуєш брате міцніше зімкнемо ряди
Нам шакали оці не страшні ми вовки!
З перемогою прийдем до рідного дому
І про подвиги наші
В піснях закарбують віки!.
