26.06.2023 09:55
для всіх
46
    
  1 | 1  
 © Лужецька Олеся Богданівна

Каховка 06.06.2023

В руках тримає мужньо цуценя. 

Скавчить мале і плаче з переляку,  

А він іде крізь воду до кінця 

Замурзане, заплакане хлопятко. 

 

Тримає міцно друга, сам не свій. 

Тримає, щоб мале не утопилось. 

Коли із вибухом злетів Дніпровий крик,  

І дім, і вулицю оцим потоком змило. 

 

Не знав ніхто, що так скінчиться ніч. 

Що новий день ввірветься знову смертю. 

І що з тварин качкам лиш пощастить 

А ще урятувався білий лебідь. 

 

А ворог тішиться - сьогодні переміг,  

Ніхто не встоїть, як летить стихія 

Це був удар для нас під самий дих,  

Розігнемося - це нас не зупинить. 

 

Евакуація, тривога, метушня 

І дах пливе, буквально, це не вислів. 

І хлопчик, що тримає цуценя 

Запам`ятав, як він шукав свій берег. 

06.06.2023 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!