Каховка 06.06.2023
В руках тримає мужньо цуценя.
Скавчить мале і плаче з переляку,
А він іде крізь воду до кінця
Замурзане, заплакане хлопятко.
Тримає міцно друга, сам не свій.
Тримає, щоб мале не утопилось.
Коли із вибухом злетів Дніпровий крик,
І дім, і вулицю оцим потоком змило.
Не знав ніхто, що так скінчиться ніч.
Що новий день ввірветься знову смертю.
І що з тварин качкам лиш пощастить
А ще урятувався білий лебідь.
А ворог тішиться - сьогодні переміг,
Ніхто не встоїть, як летить стихія
Це був удар для нас під самий дих,
Розігнемося - це нас не зупинить.
Евакуація, тривога, метушня
І дах пливе, буквально, це не вислів.
І хлопчик, що тримає цуценя
Запам`ятав, як він шукав свій берег.
06.06.2023