26.08.2011 22:44

-

364

5 | 6

 © Антоніна Чернишенко

Елегія ночі

Вечірня тиша у кімнаті, 

Так палко жевріє камін. 

Пелюстки квітів на кроваті, 

І я одна, і ти один. 

Запахла кави філіжанка, 

Цей аромат нас двох сп’янив, 

Сьогодні я твоя коханка, 

А завтра, буду вже без крил. 

Там за вікном, спустилась нічка, 

Я випила бокал вина. 

Так пристрасно згорала свічка, 

А ти жадав мене до дна. 

Ти гладив ніжно по волоссю, 

Рядки з поезії читав. 

Я відчувала трепет в голосі, 

Коли ти руки цілував. 

І нам так добре було разом, 

Вустами смакували трунок. 

І доля нам подарувала, 

Такий божественний дарунок. 

Згоріла свічка, ми ж в обіймах, 

Поснули в ліжку з пелюстками, 

В безмежній тиші, в ніч чарівну, 

І лиш кохання було з нами. 

Оржиця, 7.08.2011 р.