30.08.2011 09:39
-
343
    
  3 | 4  
 © Антоніна Чернишенко

У замка Камелот

У замка Камелот

Сегодня, старый Камелот, 

Собрал весь сказочный народ. 

В степи бесстрашный гул стоит, 

И конский скач, и звон копыт. 


У замка, в полдень, начинается турнир, 

А после, победителей ждет пир. 

За сердце дамы будут драться на мечах, 

Так что сегодня отступает всякий страх. 


Заняли зрители почетные места, 

Чтобы послушать сказки от шута. 

Доспехов звон и дам улыбки, 

Для рыцарей столь сладки пытки. 


Тут и Артур к арене поспешил, 

Ведь без него, турнир начаться не решил. 

Красавицы розселись в первый ряд, 

На рыцарей глазенками глядят. 


Турнир в разгаре, шуты пляшут, 

Девченки кружевами машут. 

А на арене бой идет, 

Сам король Артур счет ведет. 


А вот и назван победитель, 

Какой-то рыцарь, сер Уильям. 

В награду парень получил, 

Признанье леди Эолин. 


Собрались гости, спустился вечер, 

У старом замке зажгли все свечи. 

И до утра наперебой, 

И пенье, й пляски, и пир горой. 

 



Оржица, 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 31.08.2011 20:51  © ... 

А мене це все дуже захоплює)))Хотілося б бути чиєюсь дамою серця і таке інше, всеодно є багато в тій єпохі і цікавого, хорошого(живопис, література, архітектура)

 31.08.2011 19:36  © ... 

Дякую,


а чому тобі так ця єпоха не подобається?

 30.08.2011 18:29  Оля Стасюк => © 

Дуже приємно. 

 30.08.2011 14:49  © ... 

Дякую за визнання, доречі, мене надихнув ваш вірш про замок)))

 30.08.2011 14:10  Оля Стасюк 

Дуже гарний вірш. Однак історія мовить, що король Артур не мав жодного відношення до цього замку... Гра долі, радше, гра уяви творців багатьох фільмів, які і поширили легенду. Однаково вірш чарівний, а ще й набуває казковості середньовіччя.