Вона карбувала слова...
витинала із міді
виливала із олова
не щодня, але майже щодня
помилялась
ставала навколішки
молитви її - то не сльоза
не прохання у Бога
прощення
молитви її - сповідь життя
з помилками
падіннями
злетами
вона таврувала роки
їх на нитку монистом нанизувала
візерунок плела від руки
не шукала краси
а мережила істину
а ще інколи, для душі
для душі на заплатки розхристану
обережно мпівала пісні
щоб не чули чужі - їх мугикала
вона спопеляла мости
вщент палила минуле
без болю
нащо їй були ті помилки?
ті стежки, що в "нікуди" й "ніколи"
із безсонням сторіччя на "ти"
їй безсоння не кара, а благо
карбувала слова
і палила мости
і чекала на щастя
чекала...
2023 рік
Черкаси, 2023 рік