03.10.2023 15:49
для всіх
57
    
  1 | 1  
 © Лора Вчерашнюк

Байки. Біла Хмара

Байки. Біла Хмара

«»»

Хвацько-Омеля – вояка вправний,

Він голови гарбузам лічить,

З десяток має гарних шабель,

Та нагострити їх не вміє.


І квітне поросль на городі

Бур’яном пишним! Гарбузи

Жовтіли, наче бочки, горді,

Але, на жаль, зовсім пусті.


«»»


Жнива прийшли, зерно шепоче,

Та Мотря хустку вибирає -

Яка з них стане у пригоді?

Чи синя? Біла? Ох, зітхає…


Вже родичі зерно зібрали,

Стоять з чупринами снопи,

А Мотря плаче, що не вбрана,

Як ті, що у кіно, пани.


«»»


Степко і Карп біжать до ставу

Лящів і вугрів половить,

Аж раптом – впали у канаву,

Що «велетень злий поробив».


- Ото ж бо, стільки довгих років

Була щілиною – стриба

Ми весело, а ще потрохи

Для сміху там-тут розрива.


Хтось велетенський та дурний, -

Сказав Степко, почухав спину. -

Зробив це! – Ми віддячим злим! -

Карпо кулак підняв свій в гніві.


«»»


Меланка плаче – Стелькин півень

Болюче дзьобнув під ребро.

(Меланка влізла по драбині

Тихцем в чужих курей кубло!).


- Візьму дубаску – провчу півня,

Як гарних діточок дзьобати! –

Кричала мати, боса Хівря,

Та півень дзьобнув в ніс і матір.


«»»


Юхимко в чарку зазирає,

Рахує гроші-п’ятаки,

Ото б піти назад роками,

Коли були ми, рід!, пани!.


Були заможні і завзяті,

Душ кріпаків було зо триста,

А потім ті «совєти-зради»

Відібрали все – злиднем їсти.


Аж ось і радість – справедливість

До нас повернулась обличчям,

Знов вільний ринок, пани, твісти,

Дій, рухай землю, чесний бізнес!


Та хлюпа жижа у шкарпетках

Юхима – тільки п’ятаки

Тримаються в його кишенях!

Де ти, багатство? Де діди?


«»»


Вчилася Явдоха, вчилась, та не дуже,

В голові – реклама, як продать дорожче

Своє біле личко, свої тонкі кіски, -

Не навчилась їсти ложкою із миски.


А свекруха злая

Невістку чіпляє

За бочок, за кіску –

Ой, не дуже й краля!


Сваряться безбожно,

Скалками лютують,

Дітки з свого батька

З п’яного кепкують.


«»»


Їде циган на конячці,

Ведмідь поряд клига,

Іде циган і бувальці

Каже свому сину. –


- Вчися, сину, як дурити

Дурнів. Син же плаче –

Був в ведмедя у барлозі,

Зостався без пальця…


«»»


Чорна хмара на горищі

Тріщину пробила

Потекли патьоки-сльози.

Де набратись мила?


Миють жінки, чоловіки…

Ставок біля хати,

Посадив Ясь яворинку,

Зійшлися дівчата:


- Біла Хмара, біла,

На очіпок сіла,

Чорна Хмара, чорна -

Рясковини повна.


Біла Хмара, біла

Чорну Хмару змила –

Чорні лиходії

Зникли в Білій зливі.


Яворина стоїть, стоїть,

Біла Зірка блищить, блищить.


2023 рік.


 Малюнок - автора

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!