12.11.2023 23:28
18+
30
    
  3 | 3  
 © Сашко Новік

Філософія бентеги

Ти почуваєшся відірваним від світу, як пожовклий листок від гілля,

І, як і він ти так стрімко падаєш долу,

Але все летиш і ніяк не впадеш до кінця в глибину свого забуття,

А вітер пожене думки твої знову по колу.

Ти такий недоречний, як клоун біля смертного ложа в момент каяття,

Мов Хоакін Фенікс лице своє ти для інших фарбуєш,

А всередині укриваєшся попелом, розмовляєш сам із собою про недолугість життя,

І так, як він на вулицях Ґотема, занадто несмішно жартуєш.

Ти невчасний, як хибний рух з жінкою в ліжку під час злиття,

Всі твої намагання пронизані наскрізь перебитим оргазмом

І в своїй голові результуючи ці больові відчуття,

У твоїх наріканнях на долю стає усе більше сарказму.

Ти такий спорожнілий, як вулиці міста під холодним осіннім дощем,

І такий же самотній, хоч нагадувати про це немає потреби,

Тож давай, огорнись листопадовим небом низьким, ніби плащем,

І рефлексуй у душі філософію непозбувної бентеги.  

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.11.2023 00:16  Каранда Галина => © 

сумно аж за край...