01.09.2011 15:30
-
760
    
  17 | 19  
 © Тарас Іванів († 2012)

Перше вересня

Розгнівана осінь приперлась, 

Чи літо із свистом пішло? 

По серпню водою заїхав 

Брат вересень – рідке хамло. 


Дітиска до школи шурують, 

Їм вітер банти обрива. 

Цей світ невблаганний штурмують, 

Хоч бісик в голівці гуля. 


Сміливо крокують портфелі, 

Малявок не видно з під них. 

Навчання почалось, й пусті каруселі 

Сумують… І гамір скрізь стих. 


Погойдують вітри тарзанку, 

Зівають обдерті сади. 

Тепер тихий спокій впаде з позаранку, 

Тепер всім достатньо води. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.07.2012 18:08  Оля Стасюк 

 12.07.2012 18:08  Оля Стасюк 

 02.09.2011 20:40  Сашко Новік 

класно

 02.09.2011 02:40  Антоніна Чернишенко => Каранда Галина 

Подумала те ж саме

 01.09.2011 18:42  Каранда Галина 

До останнього рядка злості не вистачило:) творчість заспокоює!

 01.09.2011 17:41  Оля Стасюк => Тетяна Чорновіл 

Пан Тарас багатий на подібні смачні українські вислови. У них, лювів"ян, це закладено генетично.

 01.09.2011 15:53  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже люблю слово "хамло!" після того, як воно прозвучало з уст Яковченка! :)))))))

 01.09.2011 15:50  Тетяна Чорновіл => © 

Шикарні вислови!!!

 01.09.2011 15:38  Оля Стасюк 

Дякую за поздоровлення усіх школярів Літпорталу зі святом. Спасибі, що хоч вони не повмирали всі вкінці...


Жартую. Вірш гарний, звісно, у Вашому репертуарі, не багатий на оптимізм, але однаково чарівний.


Не у всіх школярів вітер в голівці.