01.09.2011 22:44
-
470
    
  16 | 16  
 © Тарас Іванів († 2012)

Небо у снах

з рубрики / циклу «Куди втому стелиш, навіщо?»

Як, Боже, швидше розчинитись димом в пасмі, 

Що тягне промінь до Твоїх святих воріт. 

Щоби надії, вічно райдужні, не згаслі, 

Душу не рвали об сірчистий чорний лід. 


Я злину вище, ніж дозволять ніжні крила 

Святого дару, що звільняє нас від тіл. 

У мить одну відчую, як щезає сила, 

І знов вривається в шаленстві вищих кіл. 


В обіймах вічного нарешті прийде спокій, 

Хвилини вітряні розплинуться в піснях. 

І це тривати буде завжди, а не роки… 

Я знаю, бо не раз там був у снах. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12.07.2012 18:08  Оля Стасюк 

 02.09.2011 17:25  Оля Стасюк 

Чарівно

 02.09.2011 00:33  Каранда Галина => © 

Гарно. 


тільки не спішіть розчинятися димом у пасмі.


ви ще тут знадобитесь:)

 01.09.2011 23:23  © ... 

І менше запам`ятовувати зі снів!)))

 01.09.2011 22:57  Тетяна Чорновіл => © 

Менше спати треба! (((