01.09.2011 22:43
-
332
    
  3 | 3  
 © Тетяна Чорновіл

Бій настінного годинника

з рубрики / циклу «ПСИХОЛОГІЧНЕ»

Годинник твій на сполох, дзвінко, 

Нагадує про вічність зла: 

Прийшла до тебе, дурню, жінка, 

Бездумно душу принесла… 

Пиха ж твоя все шепотіла: 

– У всьому винна лиш вона! 

Ти глянь! Вернутись захотіла! 

Жени! Доказана вина! 

Та, з непотрібною душею, 

Пішла, зневажена, кудись… 

Щоб ти за гордості межею 

Міг на зловтіху спромогтись. 

Сидиш?! Кохання ждеш щасливе? 

Тихцем в думках плекаєш зло? 

Глянь, твоє серденько тремтливе 

Згуб павутинням поросло! 

Хотів би заспівати пісню – 

Слова забулись чарівні… 

Про втрату знов згадав зловісно 

Годинник боєм на стіні. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 02.09.2011 17:25  Оля Стасюк 

Дуже важливий і гарний вірш.

 02.09.2011 10:33  © ... => Тарас Іванів 

Не відпускай жінку, коли вона перша зробила крок... Бо можеш колись гірко пожаліти про втрату... 
Я рада, що з рядками вірша погодився саме чоловік! Дякую за розуміння! 

 01.09.2011 23:21  Тарас Іванів 

Пиха ж твоя все шепотіла:
– У всьому винна лиш вона!
Актуально, і в попад...На жаль!