Паморозь
Паморозь випала на все живе
окупувала сад.
Спить стара яблуня і крива слива
трави сплять.
Однаковим кольором все розфарбила
як неба гладь.
Ніч тиші час оголосила:
всім мовчать!
Тільки з тобою не буде дива
купа проклять!
Не спав на вчора, не спав і нині
й не будеш спать.
Паморозь сива цьому не причина
хвилини мчать.
Просто схвильована, нервна жарина
й шаленства печать.
Жевріє у мозку, у серці, у шлунку
… ну спи вже, блять!