Весна тримає мої крила
Не відпускає в темну даль.
Корабель долі рве вітрила,
Збираючи окремо жаль.
Мене немає вже під небом,
На небі поки теж нема.
Колись я бігав ось цим степом,
Тепер мене він обійма.
Кому ж залишиться це тіло,
Ніхто не знає, де приліг.
Десь поруч знову гуркотіло,
Та я вже нікуди не біг.
І що змінилося на світі?
Не висохли усі моря.
На мені будуть рости квіти,
Їх грітиме моя зоря.
Ще раз згадають наостанок:
Колись тут був ось він, такий.
Настане і без мене ранок,
Для когось трішечки сумний
Україна, 2023