18.09.2011 21:39
for all
1404 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Каранда Галина

Березовий листочок

Починала писати дитячий вірш. А він якось непомітно взяв,- і виріс...

Березовий листочок

На гілочці тремтів.

Відзеленів давно вже, 

Пожовк, засох, змарнів.

Його брати-сестрички

Опали, відлетіли, 

Лиш він берізки-мами

Тримається щосили.

Вже й осінь відкружляла, 

Засніжила зима.

– Однак весни діждуся!

Вітри? Мороз? – дарма!

Усе перетерплю я, 

Триматимусь міцніш.

Тепло-добро настане, 

Не вічні холоди ж!

Ось грози загриміли

І пролісок зацвів

І гордий, і щасливий

Листок весну зустрів.

Один на сонці грівся, 

Роси пив крапельки.

А поряд з ним на гілці

Вже лопались бруньки…

Не тисячі – мільйони

Проклюнулися з них

Блискучих і зелених

Листочків молодих.

І плем’я те невтримне

Шуміло і росло, 

І той старий листочок

У тінь свою взяло.

Закрило йому сонце

І затулило світ

В зеленому полоні

Отямився листок-дід.

Навіщо чекав весну

І мерз у стужу люту?!

Нікому не потрібну

Проніс свою спокуту.

Серед зелених – жовтий, 

Серед живих – сухий…

І сам покинув гілку

Листочок той старий.



2004 р.

Публікації: Каранда Галина

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 21.09.2015 13:45  Серго Сокольник => © 

О, Галю, дивіться... Ми дещо по-різному пригорнулись до однієї теми- оболонки...Хоча суть віршів вийшла різною) Респект))) 

 01.12.2013 02:23  наталія 

на перший погляд про природу, а вірш чудовий про життя! 

 18.09.2013 19:32  Дявяносто Девятьи Де... => © 

Да, життєво. Хорошее стихотворение. 

 18.09.2013 18:55  Світлана Рачинська => © 

Так сумно. Душевно про життя. + 

 19.09.2011 17:26  Оля Стасюк 

Сумно...

 19.09.2011 10:10  Тетяна Чорновіл => © 

От як воно буває! Задумуєш дитячу веселинку, а воно з"їжджає на своє сумне! :)))) Листочка жалко, так що образ втраченого часу описаний вміло!

 19.09.2011 01:05  © ... => Толік Панасюк 

І я про це ж!

 18.09.2011 23:45  Толік Панасюк 

Усьому свій час, казав проповідник. Не має більшого розчарування, чим зустріри не свою весну.