Тетяна Чорновіл ОЙ! ГОЛІВОНЬКО МОЯ!
Ой!.. Голівонько моя!
Чорт забрав би валер‘янку!
Погибаю… дохну я,
Розліпивши очі зранку!
Вчора гарно я гульнув,
Нахлебтавшись того зілля,
Тут на травці і заснув…
Ой… яке тяжке похмілля!
В пляшці зранку ”ні шиша”,
Тож немає чим залитись.
Ой… болить моя душа!
Ой!.. Та дайте ж похмелитись!
Зрозумів усе, як слід,
П‘янству бій почну вже зранку!
Ой… Який я бідний кіт!
Чорт забрав би валер‘янку!
07.09.2012 10:32 Деркач Олександр => © |
 Класна картинка, і віршик веселенький, як раз на похмілля)) |
09.09.2011 16:58 Оля Стасюк |
 Та що ВИ, віршик чудовий, кіт - супер, а валер"янка подорожчала. Якби ж знати рецепт, то й варили б сто разів з рослини прямо. |
09.09.2011 16:57 Оля Стасюк => Тарас Іванів |
Хто про що, а Пан Тарас як не про смерть, так про пляшку. |
07.09.2011 19:52 © ... |
Шикарний вислів! Треба запам"ятати! Мабуть, зійде, як мораль, для тої байки! :)))) |
07.09.2011 19:50 © ... => Каранда Галина |
Про Глібова сподобалось ! Дякую! :))))))) |
07.09.2011 19:34 Тарас Іванів |
 Ага! А зранку знов за плящину! Як кажуть" с утра не выпил - день пропал"!))) |
07.09.2011 15:20 Каранда Галина => © |
 Та хто б Вас звинувачував! Ми ж Вас знаємо! Навіть у жарті чудова техніка. Приймемо за байку, додумаєм мораль,- і куди тому Глібову! |
07.09.2011 11:17 © ... |
Найгірше, коли жартівливий вірш потрапляє поміж серйозних... Можуть звинуватити в легковажності та здитинілості... ((( |