Селестіна
У тебе є кого любити,
У тебе є за ким страждати,
У тебе є свої думки,
Що не дають ночами спати.
Та крізь тверду рішучість губ,
Звабливо-ніжними устами
Чарівна посмішка майне,
Залишивши мене без тями.
Мене? Для мене? Це насправді?
Бо посмішка - то майже поцілунок.
Від тебе, янгола, це честь
Отримати такий дарунок.
Адже ти справді янгол, правда?
Ти - небожитель безтілесний,
І блискотом твоїх очей
Співає ніжно хор небесний.
Навколо погляду твого завмер
Весь білий світ, німий і нерухомий.
У відображенні зіниць
Він зовсім незнайомий.
Та ні, здалось, привиділось,
І то всього лише на мить.
Бо є тобі за ким страждати,
І є тобі кого любить.
Київ, 2025