Моє життя кружляє падолистом
Спадає золотом до рідної землі,
Роки в імлі нанизують намистом
Щасливі і сумні минулі ночі й дні.
А лист у купах в мареві згорає,
Зліта то полум’я, то диму пелена.
Сивіє небо обрієм безкраїм.
Життя – лиш ти моя безмежна дивина!
Щасливий я? Так, без умов щасливий.
Щасливий здатністю, що можу на зорі
Вдивлятись в клин, що лине неквапливо,
Надію гріючи на зустріч угорі.
Щасливий тим, що совість і порядність
Плекав, не змінював на зиск і мішуру.
Зима ген йде, та часова всевладність
Безсила загасити Божу цю іскру.