Коли над містом рідним крига скресне
Коли над містом рідним крига скресне,
Прийди не стиха - з грозами й піснями,
Сховай у скриню мозолисті берці,
Звільни з-під шолому волосся неслухняне.
Й немов актриса в сонячній гримерці
Вберись в рум`янець безтурботно полум`яний.
Насій багряних й жовточолих чорнобривців,
Щоб ті зійшли по всіх світах, неначе в мами.
Най оживе колоссям кожне спляче поле,
Вдихнуть життя згорьовані ліси,
Нехай зігріються долоні охололі,
Й відновлять барви занімілі голоси.
Київ, 30.03.2023