Роздуми
Ми різні всі, та трохи, певно, схожі.
Як випадкові поруч перехожі.
Кому шляхи до ста, кому коротші.
Хто судить нас, рятує наші душі?
А світ лихий. І не жаліє час.
У чомусь ми слабкі, у чомусь дужі.
Радієм, плачем, йдем і тужим дуже.
Хоч щирі серцем, а колись байдужі.
Як після зливи лишаться калюжі, -
Що лишиться хороше після нас?
24.05.2025
