20.11.2015 13:35
for all
76 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Ольга Шнуренко

Мінорні роздуми

Як важко:

мовчати, коли хочеться так багато сказати; вірити, коли зневірився;

не сваритися, не журитися; пробачати і забувати, не дорікати;

не помилитися, не заблукати; не вболівати, не помічати, не жалкувати…

Як легко на душі, коли зникає все те, що було важко…

І як важливо, що є на світі добрі й чуйні люди; що більше не турбує біль у грудях; що зігріває серце щире й мудре слово…

Та дуже сумно, що минула осінь золота, але зима покищо й досі не прийшла…

Як дивно і незвично воскресати, і як нелегко все спочатку починати…



м. Київ, 2012р.

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 21.11.2015 10:24  © ... => Тетяна Белімова 

Як кажуть, стільки тієї зими, скоро весна, а за нею літо))) 

 21.11.2015 10:01  Тетяна Белімова => © 

Трішки сумно, але після зими завжди приходить весна)) 

 21.11.2015 07:06  © ... => Каранда Галина 

Галю, щиро дякую за побажання!

 

 

 20.11.2015 17:38  Каранда Галина => © 

тримайте добре слово від мене. хай все буде добре.