Мінорні роздуми
з рубрики / циклу «Філософські мотиви»
Як важко:
мовчати, коли хочеться так багато сказати; вірити, коли зневірився;
не сваритися, не журитися; пробачати і забувати, не дорікати;
не помилитися, не заблукати; не вболівати, не помічати, не жалкувати…
Як легко на душі, коли зникає все те, що було важко…
І як важливо, що є на світі добрі й чуйні люди; що більше не турбує біль у грудях; що зігріває серце щире й мудре слово…
Та дуже сумно, що минула осінь золота, але зима покищо й досі не прийшла…
Як дивно і незвично воскресати, і як нелегко все спочатку починати…
м. Київ, 2012р.
