Ранок у лісі
Торкаються вітами зір
Дуби́ в молито́внім стоянні.
Діброва чекає світання.
Дрімають і птаха, і звір.
Війнув, мов дихнув, вітерець –
І зорі потроху тьмяніють…
Ось-ось височінь засіріє
І перший сяйне́ промінець.
Від сну прокидається ліс,
Наповнений свіжістю ночі,
І листям дере́ва тріпочуть
Під краплями ро́сяних сліз.
В діброві займається день
Нови́й після сну-відпочинку.
Виходить поет на стежинку,
Натхнення шукати іде…
Київ, 2024