02.06.2025 08:48
для всіх
15
    
  2 | 2  
 © Олександр Буй

Осінні романси

Осінні романси

Закинути б рушницю на плече,  

Рябого пса почухати за вухом 

І неквапливо під грибним дощем 

У рідний ліс піти, щоб осінь слухать. 


Відомий із дитинства кожен кущ,  

А кожна стежка слід мій зберігає. 

Ніде́ так не гуде басисто хрущ 

І соловей так гарно не співає. 


Там проліски синіють навесні,  

А взимку біло, аж сльозяться очі,  

Там перший поцілунок був мені 

Дарований під покривалом ночі,  


Був перший влучний постріл, і трофей,  

І спів біля багаття під гітару… 

Я точно знаю, що і дотепер 

Мій рідний ліс не втратив свої чари,  


І вірю, що колись настане день –  

Рябого пса почухаю за вухом 

І ми із ним до лісу побредем 

Осіннього дощу романси слухать. 



Київ, 2025

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!