Напасть
Один нахаба до сусіда
Пробравсь у двір через паркан:
Знищив садок і вибив вікна,
З комори все добро забрав!
Та ще й заліз свинею в хату,
Привів туди своїх дружків,
Почав у ній порядкувати:
"Захочу - зроблю з хати хлів!"
Господар не чекав напасті -
В поліцію подав заяву:
"Сусід найближчий вдерся в хату,
Моїй сім`ї вчинив розправу!"
У відділку зітхнули тяжко,
Нахабі пальцем пригрозили:
"Ну що ж ти робиш, непутящий?
Ми застосуємо всі сили!"
Агресор вислухав уважно,
Та з хати кроку ані руш!
" Це все моє, - сказав поважно, -
Давно я мріяв про цей куш!"
Наряд приїхав поліційний,
Щоби навести, врешті, лад,
Жорстоко варвара сварили,
І навіть, склали цілий акт!
Все, як годиться, описали,
У свідків покази узяли...
Та непроста ця процедура:
Закон і правду захищати,
Після важкої тої праці -
Поїхали відпочивати...
Господар так і досі ходить,
А варвар порядкує в хаті.
Якби ж, сусіди об`єднались, -
Так це ж не в них - вони та й раді!
Мораль така цієї байки:
Там, де підтримка і порядок,
Сусід не буде лізти в хату,
І не топтатиме він грядок!
Де дім міцний, немов фортеця,
А на подвір`ї ще й собаки, -
Жодна свиняка не полізе, -
Бо пошкодує свої сраки!
