03.07.2025 22:55
18+
8
    
  1 | 1  
 © Олександр Буй

Вранішній дощ

Вранішній дощ

Йшов на вулиці дощ – літня вранішня злива. 

День зайнявсь після ночі, неначе воскрес. 

Ти до мене прийшла, молода і щаслива,  

Мов зійшла із небес. 


І дощу зорепад на волоссі русявім 

Так засяяв, що очі мої просльозив. 

Я вночі малював тебе в сонній уяві,  

А на ранок узрів. 


Серце билось, як дзвін, бо воно враз відчуло,  

Як бажала ти зустріч прискорити цю. 

Лиш зажеврів світанок – одразу порхнула 

Навпростець по дощу. 


Міріади краплин осушу я губами 

На обличчі твоїм, на волоссі й руках. 

Стане темна квартира осяяним храмом 

З вівтарем у свічах. 


Нас Господь повінчає (інакше навіщо 

Він дозволив, щоб зустріч оця відбулась?) 

І у пам’яті нашій вкарбує навічно 

Дощ у вранішній час. 



Полтава, 2023

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!