П`яненький Шива
Шива пиячив на Андріївськім узвозі.
Споглядаючи сонце сидів на пейзажці.
Кашляв від кави, яку взяв у Аромці,
Й у Пяній Вишні спустошував руці.
Шива милувався кульбаб цвітінню,
Навколишнім містом старим і пухлим.
Від нього потроху вривалось терпіння
Й тікав на узвіз, аби жити минулим.
Шива ганяв циганчат по вокзалу,
Мантри провідникам читав на пероні
Про власні походи і старенького Брахму,
До неба блаженно тягнувши долоні.
Під портвейн Шива спочивав на лавці.
Волосся, по плечі, спустив на кульбаби.
Молився на Сонце, коли був наодинці,
Щоб місто потроху загоїло шрами.
Київ, 16.05.2025