31.07.2025 21:13
для всіх
5
    
  1 | 1  
 © Олександр Буй

Дочекайся мене

Дочекайся мене

Дочекайся мене! По життю, як по зоранім полю,

Я до тебе, кохана, босо́ніж біжу навпрошки.

Упаду – підіймусь! Не піддамся нелюдському болю

І теплом своїх вуст доторкнуся твоєї руки.


Ти не вір воронню, що у небі закаркає злісно,

Завірюсі зимовій не вір, опівнічній пітьмі.

Де б не був я, ти світиш мені, наче зірка провісна,

І на світло твоє, як лелека, я лину крильми́.


Суховіїв не вір завпокійно тужли́вому пла́чу,

Бо допоки існує в душі твоїй вірна любов,

Я живий. Я – безсмертний! Я скоро прийду. Ти побачиш,

Що удень і вночі лиш до тебе, кохана, я йшов.


Якщо вірність твоя переможе злиденну розлуку,

Ми з тобою зустрінемось знову, тепер – назавжди́.

Знов тебе обійму, цілуватиму знов твої руки.

Задля цього пройду всі дороги, стежки́ і світи.



Ічня, 1999

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!