Загублені
Ми загублені поміж війнами,
Між страхами, роками, стінами,
Бо, як вітер, хотіли вільними
Між містами і снами дивними…
А життя, мов хліб, половинами,
Чорно-білими світ світлинами.
Ми загублені поміж зливами,
Колискових пісень мотивами,
Між хрестами, шляхами, нивами,
Поміж щирими і фальшивими,
Поміж юними, але ж сивими,
Жили, часом були щасливими.
Ми заховані в себе, затайтені,
Бо життям і словами зранені,
Почуттями і болем спалені,
Всі, як шрами старі, задавнені,
Ми у часу свого украдені.
Чи будемо колись-десь знайдені?
09.08.2025