Дієслівна навала…
з рубрики / циклу «УКРАЇНО МОЯ»
Козацька чайка тихо йде по Конці.
Злітають весла і блищать на сонці,
Могутні руки міцно їх тримають,
Без звуку дружно в воду опускають.
Кулик над комишами пролітає.
І горда пісня плавнями лунає.
Слова повітря шаблей розрізають.
Про волю вольну козаки співають,
Про битви славні, радість перемоги,
І про Дніпра підступнії пороги.
Про друзів, що злягли в чужому краї
І зараз в пеклі, а чи може в Раї.
Про батька, отамана кошового,
Про вірного коня свого гнідого.
Про те, як виглядає мати сина,
Чекають діти, стомлена дружина…
Спливуть віки, здолає пісня час,
Збентежить душу й причарує нас.
