Квіти краще ножа
дай мені часу,
дай часу без важких розмов,
без слів, що ранять гірше кулі через лобове скло.
я зроблю глибокий вдих і спробую це знову,
без бажання повторити негативним тоном.
заспокою крики, що навколо, які чує лиш моя особа.
звʼяжу руки за спиною, прикую до ржавої батареї,
щоб не облити себе кровʼю.
вигадаю метафори про бій добра і зла,
в яких навʼязані правила, про які ти мені казав.
заваривши чашку чаю, прокинусь пʼяна, вся в сльозах.
хто сказав, що це негарно? тут вже не ти пишеш роман.
дорога, по якій я їду, — не рівне освічене шосе,
це гірше, ніж ґрунтовка з ямами, на якій так легко занесе.
зупинись на півдорозі, перекури і заспокойся,
і навіки памʼятай — квіти краще за ножа.