Каранда Галина Реквієм
Троянд скорботних
Бронзовий букет,
Що мати вкотре
Вварює в оградку,-
Це юних крил
Нещадно рваний лет,
Епохи символ,
Відчаю печатка.
Чому ж Перун
Не кида з неба стріли?!
Мовчать боги,
Безпомічно-безжальні…
На ринку квіти,
Зірвані з могили,
І тричі продані
Віночки поминальні.
14.02.2010
16.03.2012 22:59 Мальва СВІТАНКОВА => © |
 Розумію, у мене теж таке буває. А вірш спавді зачіпає! |
01.09.2011 20:43 Оля Стасюк |
 Згодна з усіма твердженнями. Щодо ритму: у мене таке теж бувало, я просто переставляла місцями рядки. |
01.09.2011 19:43 Тетяна Чорновіл => Тарас Іванів |
 Які там злидарі! Як правило, цим займаються цілком "вгодовані" люди (((( |
01.09.2011 19:36 Тарас Іванів |
 Наші злидарі забули про святе( |
01.09.2011 18:53 Тетяна Чорновіл => © |
Це мені дуже відоме! Спостерігала не раз за "круговоротом" букетів і вінків! |
01.09.2011 18:18 © ... => Оля Стасюк |
Є такий гріх. Писала під враженням, а переробляти було шкода. |
01.09.2011 18:05 Оля Стасюк => © |
Гарний і сумний вірш, однак здається, що половина віршу має один тип ритму, а інша половина - інший... |