01.09.2011 17:59
-
281
    
  3 | 3  
 © Каранда Галина

Реквієм

з рубрики / циклу «Хто крайній по щастя?»

Троянд скорботних 

Бронзовий букет, 

Що мати вкотре 

Вварює в оградку,- 

Це юних крил  

Нещадно рваний лет, 

Епохи символ, 

Відчаю печатка. 

Чому ж Перун 

Не кида з неба стріли?! 

Мовчать боги, 

Безпомічно-безжальні… 

На ринку квіти, 

Зірвані з могили, 

І тричі продані  

Віночки поминальні. 



14.02.2010

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.03.2012 22:59  Мальва СВІТАНКОВА => © 

Розумію, у мене теж таке буває. А вірш спавді зачіпає!

 01.09.2011 20:43  Оля Стасюк 

Згодна з усіма твердженнями. Щодо ритму: у мене таке теж бувало, я просто переставляла місцями рядки.

 01.09.2011 19:43  Тетяна Чорновіл => Тарас Іванів 

Які там злидарі! Як правило, цим займаються цілком "вгодовані" люди ((((

 01.09.2011 19:36  Тарас Іванів 

Наші злидарі забули про святе(

 01.09.2011 18:53  Тетяна Чорновіл => © 

Це мені дуже відоме! Спостерігала не раз за "круговоротом" букетів і вінків!
Деяка зміна ритму у вірші допускається. Аби тільки не стрибав, як Пилип з конопель! :))) Тут, мені здається, він змінився доречно.

 01.09.2011 18:18  © ... => Оля Стасюк 

Є такий гріх. Писала під враженням, а переробляти було шкода.

 01.09.2011 18:05  Оля Стасюк => © 

Гарний і сумний вірш, однак здається, що половина віршу має один тип ритму, а інша половина - інший...