Третій день
їй не спиться вже три дні,
думки наповнюють вночі.
заспокоює лиш дощ, що б’є по даху,
та прогноз зливу не передає.
тепла кава не вставляє, дай хоч смак її відчуть.
ковдра всю не накриває, скину з ліжка у пітьму.
теплоти тут не відчую, сил нема вікно закрить.
може, від холоду і рубить, та в душі сильніш тремтить.
в переживаннях є надія,
що може бути, як колись:
тепла рука тебе погладить
і вмить побачиш світлі сни.