14.09.2011 23:30
-
2701
    
  2 | 4  
 © Зефір

Уривки про тебе і відстань

Знову день, як недописаний вірш.. 

Ти одержимість... огортаєш все сильніше... 

Заплутав думки й порозкидав слова, 

Полив все шоколадом, щоб було гіркіше... 


Моя примара, насолода, грішний сон, 

Моє натхнення і моє прокляття... 

В холодну ніч приходиш з криком сов -  

Я прокидаюся і падаю у відчаю безладдя... 


Почути голос... мучитись... радіти... 

Ти ніби близько... хочу обійняти... 

Кохаю все сильніше, ніде правди діти... 

І крізь всі відстані буду тебе кохати... 


Ті п`ять хвилин, ніби якась насмішка -  

Бентежать тіло, душу, розум, все, що дав.... 

Стільки несказаного, а твоя усмішка... 

Стільки незвершеного... а я тобі усе віддам... 


Стільки всього не знає чистий аркуш, 

Я почуття словом не можу описати... 

Сум за тобою, як холодний душ... 

А я продовжую тебе чекати... 



Демидівка, 07.09.2011

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.02.2012 23:24  Каранда Галина => © 

день, як недописаний вірш..

цікавий образ...