з рубрики / циклу «В ритмі життя»
Я стукаю до тебе
Я стукаю до тебе - знов мовчання.
Це те, що залишилося мені,
Не втішне, але праведне надбання,
Душа у відчаї купається в вині.
Нема ні болю, а ні смутку, ні страждання,
А тільки зграя сивих журавлів,
Курличе піснею минулого кохання,
І відлітає до чужих країв.
Все зрозуміло, що не пити воду,
Прозору, як кохання молоде,
Не відчувати твоїх уст прекрасну вроду,
Бо час байдужий, він мене не жде.
Я пію вино, яке полиню гіркне,
І не хмілію, знаю то пусте.
Життя вирує радісне і світле,
А рана в серці, з часом заросте.
