Дим
Вірш про липень
Дим піднімається угору,
Його так вабить висота!
Але розсіюючись знову,
Він стукає в наші серця.
Кружляє в сутінках тихенько,
Наповнюючи світлом чар.
Й ти помічаєш, що близенько
Горить в надії миру Дар.
Сьогодні, завтра чи в неділю
Когось уперше змінить Дим.
І літня згадка в те, що вірю
Залишиться чимось простим.
Дим піднімається угору…
Безмежний плин казкових мрій
Тебе захоплює в ту пору,
Де відчуваєш Поклик свій.
Лиш мрій!
28.07.-2009