Є у митця колода карт
І в ній не все так просто,
Його слова – не тільки жарт,
А й гра любові й злості.
У музиці його творінь
Я бачу дивні рухи
І гроші викликають біль
У тих, хто тягне руки.
Він виставляє на мольберт
Всі почуття майбутні
І бачить всіх, й хто пропаде
Від власної пихи у будні.
В нас викликає тільки жаль
Ця музика жагуча
І манить нас у дивну даль
Ілюзія забута.
лютий-2005