Мій формат
Світ стоїть у сірій млі постійно,
Серце рветься до висот назавжди.
Жду від долі див і днів без тіней,
Мов весну для завтра...
Прагну більше, ніж дає свобода,
Ставлю планку аж до хмар приблизно.
Та життя своє бере з природи,
Рве ілюзій призму...
Часто тиша б`є в лице думками,
Час сміється з пишних мрій поета.
Щастя — не злате кільце, а камінь,
Рима для сюжету...
Або світ зміню своїм форматом,
Або зменшу свій азарт писати.
Мирослав Манюк
15.02.2026
#кульгавий_сонет