Примара слави
Гонить люд гучну примару слави,
Шепче сцена: «Будеш ти царем»,
Та в очах і перед вівтарем
Гасне тихо цей вогонь лукавий.
Золото дзвенить у кожній залі,
Блиск і шум затьмарюють тандем,
Та без світла марний цей об`єм,
Бо душа стоїть в глухій печалі.
Враз приходить тиша не гучна,
Щось проносить тихо попри нас
І в руці зринає ключ простий.
Щастя та вогонь немов брати:
Хто горить, той має свій політ,
Бо любов веде його в зеніт.
Мирослав Манюк
01.03.2026
#сонет