Та шкода
Знов дільничий журить нині
Жінку милу, невеличку:
- Як це так, що у родині
Часто сварки аж до крику?
З чоловіком воювали,
Що удвох не поділили?
Каже: ви з ним сварку мали
Й навіть чайником побили.
- Може й так. – вона зітхає.-
Настрій, певно, був поганий.
Знає, що його чекає,
Як приходить досить п’яний.
- Але ж чайником не можна!
- Та шкодую, пан начальник.
Дуже гарний був, добротний.
Це ж новий фактично чайник.
28.03.2026