Летять роки...
Летять роки птахами в видноколі
В тенета віри й спалахи надій,
В душі сплітає радості і болі
І лікар – час, і лікар – лицедІй.
Мережить хтось нездійснені химери,
В минуле заглядає крадькома –
То вітер присіда в сади і сквери
І грає з падолистом жартома.
То в сутінки забутого зметнеться
Крізь золоту світанкову вуаль,
То соловейком в тиші відізветься
На біль чиюсь, журбу-печаль.
А десь в глибинах пам’яті синиця
Летить з дитинства в кольоровий сон,
Де невгамовна юність-чарівниця
Готує мріям свій величний трон…
27.122024