Де ти. мила моя, забдукала...
Де ти, мила моя, заблукала,
У якому садочку твій дім,
Чи зозуля тобі не кувала
Нашу зустріч в маєточку тім?
Може юність моя завинила
Першоцвітом квітучим своїм,
І весною стежини розмила
У палкому серденьку твоїм.
Уночі за селом на смереки
Хтось накинув сріблясту вуаль,
Може то мої мрії-лелеки
В них свою розгойдали печаль.
Вітерець у садочку сумує,
Листям жовтим спадає до ніг,
Щось шепочеі своє і милує,
Лине в спогади, мов перший сніг.
У душі золота моя осінь,
Догорає у мареві літ,
Наче сон бійма чисту просинь
І пливе у незвіданий світ.
Де ти, мила моя, заблукала,
У якому садочку твій дім,
Чи зозуля тобі не кувала
Нашу зустріч в маєточку тім?
М. ЛЬВІВ, 28.12.2024