Знов хмаринки, мов гусі в запруді...
Знов хмаринки, мов гуси в запруді,
Розбрелися під синню небес,
І пливуть над селом білогруді,
Заглядають у дзеркала плес.
Світом осінь крокує невпинно,
В трави барви її розлились,
І мереживом смутку невинно
Павутинки в узори вплелись...
А над ними одвічне Світило,
А під ними – мережки плаїв.
Літо в ирій птахів відпустило
І присіло у тиші гаїв.
Знов туман пригорнувся до иви,
Стрепенувся у шелесті лист,
І під вітра осінні наспіви
Закружляв золотий падолист.
М. ЛЬВІВ, 31.12.2024