Самотні ліхтарі
Про що мовчать самотні ліхтарі,
безмовні свідки вистиглих ілюзій?
Про розпач душ під тиском лихварів,
що скніли в парку в нищівній напрузі...
Мовчать вони про шал людських бажань,
солодкий трунок першого цілунку
І світлий сум дитячих сподівань
на аркуші забутому з малюнком
Мовчать також про сварки і жалі,
про розставання, зустрічі, спокуси,
Про всі тривоги (більші і малі),
що провокують світоглядні струси
Ці Хроноса незмінні вартові
(в шаленстві буднів має бути сталість)
Карбують все в відрізки часові,
не розрізняючи печаль і радість
Миргород, 9.05.2026