Збірка. Світлий Хліб Долі
Пробудилась Душа моя до Великого Діла,
Дала мені Рідна Мати та Світлого Хліба,
Дарувала-примовляла –
Їж-бо, веселися,
Доню моя,
Чистим Оком на весь світ дивися.
Їла Хліб Святий, духмяний,
Той, що не черствіє,
Що у пічці полум’яній
Диха, рум’яніє,
Що не відає зневаги,
Кріпка серцевина,
Що ніколи Дух не зрадить –
Вічна його днина.
Їла, їла, надихалась
Світлою Душею,
Їла, їла,
Розкривалась Квітка – Світ-Лілея,
В Чаші напій, що проводить
За високі скелі,
В Чаші Думка,
Що не знає мертвої пустелі.
В пічці сяйво не згасає,
Полум’я палає,
Хліб, що їм-бо, не зникає,
Щастям прибуває,
Починає він ділитись -
Яка ж я багата!
І радіє цьому щастю
Душа – Рідна Мати.
«»»
Без доріг – ями, ями,
Я лечу туди, де ти,
Я вже там – тебе нема,
Дурна моя голова!!!
Я лечу – де ти і я!
Вірна ціль тепер моя!!!
«»»
Хочу спитать – нема кого,
Хочу сказать – нема кому,
Тиша єднає –
Почула здалеку чиїсь слова,
І десь мої лунають слова –
Так ніч минає…
Між нами ніжнійший дивосвіт,
Між нами станув прадавній лід,
Між нами знову зв’язок душі -
Рука в руці.
«»»
Чарівні створіння, веселі дива –
І ніжні, і добрі, грайливі слова –
Я та, що із темного родить яскравість
І в сміх трансформує любу біль і рану.
Так гарно, радію я зустрічам знов,
Бо знаю, як бачить, як чути любов –
Ця хвиля чарівна – вона обгортає
Те, що ніби зв’яло, і те - знову сяє.
Бажання є жити, та щоб не одна,
А щоб далі жила і кожна душа,
В майбутньому місце для кожного є,
Бо хвиля чарівна всім вічність дає.
«»»
Любити, прощати, життя рятувати,
І палко бажати дня світлого свята!
Любить, обнімати і трансформувати
Все темне – у сяйво, таке щастя мати!!!
І бачити сонце у серці своєму,
Своє – у чужому, у всіх – одне небо!
Повітря одне, простір, що нас єднає,
І те, що лякає, у світлі зникає…
«»»
Спасіння в єдності живе,
Єднання гоїть злоби рани -
Струмок, що став колись кривавий,
Враз відновився, луг цвіте.
В єднанні цілей, поколінь
Побачимо життя щасливе,
І Древо те, що не родило,
Плодом рясним загомонить.
2016-2026р.р.
