18.09.2011 21:39 для всіх1567 6 | 7 © Каранда Галина Березовий листочок з рубрики / циклу «Хто крайній по щастя?» Починала писати дитячий вірш. А він якось непомітно взяв,- і виріс... Березовий листочокНа гілочці тремтів.Відзеленів давно вже, Пожовк, засох, змарнів.Його брати-сестричкиОпали, відлетіли, Лиш він берізки-мамиТримається щосили.Вже й осінь відкружляла, Засніжила зима.– Однак весни діждуся!Вітри? Мороз? – дарма!Усе перетерплю я, Триматимусь міцніш.Тепло-добро настане, Не вічні холоди ж!Ось грози загримілиІ пролісок зацвівІ гордий, і щасливийЛисток весну зустрів.Один на сонці грівся, Роси пив крапельки.А поряд з ним на гілціВже лопались бруньки…Не тисячі – мільйониПроклюнулися з нихБлискучих і зеленихЛисточків молодих.І плем’я те невтримнеШуміло і росло, І той старий листочокУ тінь свою взяло.Закрило йому сонцеІ затулило світВ зеленому полоніОтямився листок-дід.Навіщо чекав веснуІ мерз у стужу люту?!Нікому не потрібнуПроніс свою спокуту.Серед зелених – жовтий, Серед живих – сухий…І сам покинув гілкуЛисточок той старий.2004 р.
