Бабине літо
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
Знов квилив дощ на всі лади,
Хмар набурмосені ряди
Вітрисько небом гнав щосили.
Противна мряко, підожди!
Ой, бабо! Бабо! Йдіть сюди!
Куди ви наше літо діли?
Звелася баба з-за бузку,
Набрала синяви в струмку,
У небо стомлене трусила,
Котила сонечко в вінку
І пісню сонячну дзвінку
Дірявим решетом носила.
- В палкі останні теплі дні
Цвісти так хороше мені! -
Ромашка лагідно зітхала.
А баба осінь в бур`яні
У неба синій пелені
Маленьке літо колихала.
