Не заперечувати біль, а прорости з нього…
Чи весна усе ще планується?
Бо сильно замерзла зимою.
Чи після бід радість готується?
Чи все ж щастя пройшло стороною?
Чи слухняним дають нагороди,
Тим, хто так невпинно стараються?
Чи до смаку їм нові перешкоди,
А у спокої вони розчиняються?
Чи стрибок підійме до вершин?
Чи виплюне все ж в стратосферу?
Серед мушель шукати перлин,
Випрацьовуючи власну манеру?
Мій почерк ще не зовсім чіткий,
Та все ж не настільки розмитий.
Якщо тягнешся — значить, гнучкий,
А поки дихаєш — значить, не вбитий!