22.02.2015 22:44

для всіх

381

7 | 7

 © Тетяна Чорновіл

Зусиллями пера не відтворив...

з рубрики / циклу «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Колимські зошити. Синій зошит»

Вірш Варлама Шаламова
«Не удержал усилием пера…»

Зусиллями пера не відтворив

Минулого душі близький порив.

– Спішити, – думав я, – нема підстав!

Пусте! Ще час для віршів не настав, 

Бо відчуттів запас на сотню літ

В душі лишає незгладимий слід, 

Коли настане підходящий час, 

Відчуте все в рядки воскресне враз.

Але минуле, біль думок моїх, 

Стекло піском між пальцями до ніг, 

І канув біль душі без вороття

В безпам’ятство, забвення, забуття…

-----

Не удержал усилием пера

Всего, что было, кажется, вчера.

Я думал так: какие пустяки!

В любое время напишу стихи.

Запаса чувства хватит на сто лет —

И на душе неизгладимый след.

Едва настанет подходящий час, 

Воскреснет все — как на сетчатке глаз.

Но прошлое, лежащее у ног, 

Просыпано сквозь пальцы, как песок, 

И быль живая поросла быльем, 

Беспамятством, забвеньем, забытьем...