Я забула твій голос,
ця мелодія стала не модна,
У моїх хіт-парадах звучать чужі голоси.
Хтось закине, що хвиля моя захолодна,
Що бракує їй жару, темпераменту,
Врешті, краси.
Я печаліти звикла,
Моя муза давно у полоні,
Захопили її жорстокі чужі заздрості,
Лише зрідка
чути голос її в телефоні
Такий знічений, тихий, а фрази такі прості
Ні епітета, ні порівняня,
не говорячи про перифрази.
перекласти на музику - гама проста - ля-мінор,
Тільки десь у підтексті - самотності і образи,
Тихий сум, аритмія, предчасний тремор.
Їй би дихання штучне, терапію надінтенсивну,
А вона не здається, каже: "Я здорова, як лев!"
І як видасть, на заздрість, річ таку експресивну,
Що у радіоморі хвилі збурять радіорев.
І прокинуться всі, хто заснув на хворобу зимову,
І згадають, що у у в`язницях їхні музи давно без краси,
І розіб`ють кайдани, і зійдуться докупи знову,
І на все безгоміння зазвучать їх голоси.
