Образливі слова вповзають хижо в вуха,
Завівся ржавий гнів, рвонув на всіх парах.
Така нестерпна в серці завірюха,
така безвихідь...
У цвілих кутках гніздяться всі затаєні образи
І вже чатує жертву жаль-павук,
Біжу, тікаю, наче від прокази, від твоїх ніжних рук.
Я бачу шлях в камінні, у багнюці
Я сім по сім разів його пройду
І, може, там, наперекір розлуці,
Себе нову і чисту віднайду