Абсолютна любов
Вісі координат іксів та ігреків
Були зашиті у балки Хреста.
Та на площі прокльонних вигуків
Зійшла на землю пітьми густота.
Вертикаль - за Найвищою Силою,
У горизонталь вмістились всі ми.
До останнього дихав Він вірою,
Хоча ніс на собі всі гріхи.
Як хилилася голова усе нижче,
Терни врізались дужче у скроні.
Замість піску довкола - згарище,
Іржаві цвяхи пройшли крізь долоні.
Із дірок, які кровоточили,
Пробивалась найсвятіша любов.
Його жертва, яку Писання пророчили,
Дала шанс на життя через кров.
Ми усі б могли провалитися
У рану, яку ж самі нанесли, -
Він не дозволив у крові нам втопитися,
Та відмерле в нову еру нести.
Вертикалі та горизонталі
Зустрілись там, у Голгофській точці.
Його серце розірвалось з печалі,
Біль та втома - у кожній зморшці.
Величність геніальних доробків
Не стане й поруч із цим Хрестом,
Бо саме Він серед сотень пророків
Між Отцем та людьми став мостом.
